Султан Мохаммед IV — запорожским казакам

Я, султан и владыка Блистательной Порты, брат Солнца и Луны, наместник Аллаха на Земле, властелин царств — Македонского, Вавилонского, Иерусалимского, Большого и Малого Египта, царь над царями, властелин над властелинами, несравненный рыцарь, никем непобедимый воин, владетель древа жизни, неотступный хранитель гроба Иисуса Христа, исполнитель воли самого Бога, надежда и утешитель мусульман, устрашитель и великий защитник христиан, повелеваю вам, запорожские казаки, сдаться мне добровольно и без всякого сопротивления и меня вашими нападениями не заставлять беспокоиться.

Султан Мохаммед IV

Ответ запорожцев Мохаммеду IV

Ти, султан, чорт турецький, і проклятого чорта брат і товариш, самого Люципера секретар. Який ти в чорта лицар, коли голою сракою їжака не вб’єш. Чорт висирає, а твоє військо пожирає. Не будеш ти, сукин ти сину, синів християнських під собой мати, твойого війська ми не боїмось, землею і водою будем битися з тобою, розпрости твою мать.

Вавілонський ти кухар, Македонський колесник, Ієрусалимський бравирник, Олександрійський козолуп, Великого і Малого Єгипта свинар, Вірменська злодиюка, Татарський сагайдак, Каменецький кат, у всього світу і підсвіту блазень, самого гаспида внук й нашого хрена крюк. Свиняча ти морда, кобиляча срака, різницька собака, нехрещений лоб, мать твою… От так тобі запорожці висказали, плюгавче. Не будеш ти і свиней христіанських пасти. Тепер кончаємо, бо числа не знаємо і календаря не маємо, − місяць у небі, год у книзя, а день такий у нас, який і у Вас, за це поцілуй в сраку нас!

Підписали: кошовий отаман Іван Сірко зо всім кошем Запоріжськім